Отправлено: 08.10.08 14:59. Заголовок: Мій Лаврентій Павлович

Лаврентій Павлович Пацюк з'явився у мене влітку (на Трійцю), після того, як весною у мене помер мій любимий собака Маркіз. Чесно кажучи, пережив я його хворобу і смерть дуже тяжко, а тут же мама з кішкою поїхали на дачу, ну в хаті просто порожньо стало. А я працюю більшу частину тижня дома. Уявляєте? Так і з'явився Ларюша. Взагалі-то від собаки він всерйоз відрізняється тільки розміром. А так просто золото - ласкавий, добродушний, дуже до мене прив'язаний (маму після приїзду з дачі ледве прийняв і хто би його не взаяв, зразу старається перебратися до мене на плечі). Основне місце перебування (крім клітки) - комп'ютерний стіл. Стіл у мене дуже великий, і у нього там свій світ. Навіть переноска стоїть. Тікати нікуди й не думає.
Я - відеолюбитель, тому писати тут більше не буду, краще поміщу псилання на фільми про Ларюшу, які вже кидав на російський пацючий форум.

 Отправлено: 25.08.09 05:27. Заголовок: Я би радше все-таки ..

Я би радше все-таки собаку взяв, але, признатися, боюся, що на двох у мене часу не вистачить. Ще ж і кішка є, теж треба іноді часу вділити. А Ларюші компанія уже не потрібна, він ні з ким не зживеться. Нормально він існує, чи ні, а навряд чи настроєний щось міняти. Що я робитиму з маленьким, якщо мій термінатор його не прийме? Або якщо малий почне гризти проводи? Та й кішка у мене мишоловка, маленького пацючка цілком може задушити. Це з Ларюшою вона познайомилась, коли той був уже завеликий для неї.

 Отправлено: 25.08.09 09:58. Заголовок: Lanselot Тоді все з..

Lanselot
Тоді все зрозуміло!Дійсно, ситуація стабілізувалась, зміни не будуть на добре для всіх мешканців твого ковчегу!

 Отправлено: 26.08.09 13:53. Заголовок: Ось і я так думаю. А..

Ось і я так думаю. А ковчег - класно звучить. Хоча, по-моєму, за кількістю комп'ютерної техніки в кімнаті моя оселя більше нагадує космічний корабель
Учора у мене голова сильно розболілась, ми з Ларюшею лягли в постелю, так він годину у мене біля голови сидів, поки таблетка не подіяла. Кажуть, так здатність тільки у котів. Хоча мій покійний собака теж приходив і підлягав поряд, коли відчував, що комусь погано. Колись дві години голову у мене на животі тримав. До речі, як тільки голова переболіла, Ларюша поскікав під ковдру шкарпетки з мене знімати. А до того був там і не зачепив їх, зразу до голови поліз.
Найгірше, шановне панство, що вони, бідолахи, так мало живуть.

 Отправлено: 27.08.09 16:30. Заголовок: Lanselot пишет: Най..

Lanselot пишет:

цитата:

Найгірше, шановне панство, що вони, бідолахи, так мало живуть

і не кажіть!
як болісно втрачати ці маленьки комочки щастя

 Отправлено: 28.08.09 12:26. Заголовок: Lanselot У мене всі..

Lanselot
У мене всі собаки так лікують хворі зони - то за спину впихнеться, то на живіт вкладається... а мій перший собака Боб навіть вилизував мені стерті босоніжками місця на пальцях ніг до тих пір, поки не заживлювались ранки!
А от крисуньки скоріше у мене шукають співчуття - мабуть тому, що їх декілька. А Лаврик одненький і ти для нього - Всесвіт!

 Отправлено: 29.08.09 07:49. Заголовок: Ранки у мене теж усі..

Ранки у мене теж усі собаки зализували. А ось тулився до хворого місця тільки останній.
А Ларюша мене просто дивує. Він за мною аж труситься. Мені здається, що мене так навіть собаки не любили. Я вже не знаю, чим його ще побалувати, щоб відплатити за таке обожнювання. Але ж довго він жити не буде, зовсім не хоче їсти те, що належить їсти пацюку. Сьогодні он у мене шмат крив'янки прямо з тарілки попер. А потім прийшов, худоба нахабнюча, сів прямо в тарілку з бутербродами і став закусювати шматком чорного хліба - він український любить. Я кажу - забирай хліб до ковбаси і злізь із моєї тарілки, А він тільки на мене глипнув, зручніше влаштувався і лопає далі. Так смішно коли в тарілці з бутербродами така пика сидить! Я потягся за телефоном, щоб його сфоткати, тоді він ліниво забрав хліб і поліз з ним за домик на столі - спалаху не любить.

 Отправлено: 29.08.09 13:45. Заголовок: Фотки з серії "Н..

Фотки з серії "Нас тепер із постелі й не витягнеш"

 Отправлено: 30.08.09 06:34. Заголовок: Я, схоже, монстра ви..

Я, схоже, монстра виростив
Сьогодні вирішив зайві півгодини повалятися з приводу неділі. Ларюша ждав-ждав поки його випустять, потім образився, пішов поїв кукурузки і демонстративно заліз у пентхауз. Отже відмовився вставати зі мною. Ну я встав, і став із ним розмовляти, хоча, якщо їхня милість уже в пентхаузі, отже вилізуть тільки коли проголодаються. Перевірено А тут кішка підійшла, ну я її почав гладити. Ларюша раптом аж запищав, вилетів із пентхауза, пронісся по клітці і дорогою впіймав кошачий хвіст, який опинився поряд із кліткою. Зходу вчепився в нього зубами. Юлька рвонулась, схоже боляче їй особливо не було, хоча у Ларюші повний рот шерсті лишився. Хвіст Юлька підібрала, але як справжня жінка демонстративно продовжувала до мене лащитися. Ларюша зашкабарчав, як скажений і став метатися по клітці. Довелося лишити кішку. Тільки я клітку відкрив, як він уже сам (!) по мені поліз. На кухню пішли сніданок робити, а він із руки злазити не хоче - ні на стіл, ні на плече. Вимагає, свинюшне, щоб його чухали. Ледве я його на плече під зад випхав.
А через годину дивлюсь, знову у них із Юлькою любов. Сидять (вона - на підвіконні, він - на столі, це нормальна позиція) і лапами й носами труться. А спробувала б вона на стіл перебратися - у-у-у-у-у!
У мене, виявляється, найменший і найстрашніший монстр у світі!

 Отправлено: 03.03.10 01:17. Заголовок: как у Вас крысы по к..

как у Вас крысы по компьютеру бегают? моя мне мышку отгрызла, аудиокабель и шлейф. На стол залазит по пучку кабелей от компа. В системнике вместо отверстий теперь везде решетка. наушники прячутся в недоступные места. Вы провода чем-то мажете?